№ 26
Дата: 07.04.2021р.
Тема: Тренувальні вправи
Хід уроку
1. Виконання тренувальних вправ на закріплення вивченого
1. Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники.
Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев'яний голос, дерев'яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам'яна стіна, кам'яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.
2.Перепишіть, уставляючи в закінченнях прикметників пропущені літери и чи і.
1. Кожен буває велик... м бодай раз за життя (Леся Українка). 2. Я на вбог...м сумн...м перелозі буду сіять барвист... квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гірк... (Леся Українка). 3. Чим довше десь я мандрував країнами далек... ми, — частіше в пам'яті зринав вишнев...й сад і тих...й став, покрівлі хат з лелеками (І. Негода). 4.1 вставала тоді в дитяч...й уяві слава бойов...х козацьк...х походів, оживали грізн... січі, що колись точились на цій землі (І. Цюпа). 5. Зорі стояли тих... та прозор..., як перш... маки молод... (А. Малишко). 6. Свіж...й, вогк...й вітерець потяг з річки (М. Коцюбинський). 7. Червон..., жовтогаряч... й жовт... веселчин... смуги були так... ясн..., наче горіли тих...м полум'ям (І. Нечуй-Левицький). 8. В широк...м просторі губилось око (Леся Українка). 9. Невже я тільки порошина темна у вихорі скороминущ...х літ? (Л. Первомайський)
3.Запишіть складні прикметники, згрупувавши їх відповідно до правил написання.
Науково / технічний, військово / зобов'язаний, культурно / освітній, українсько / російський, індо / європейський, світло / зелений, червоно / гарячий, темно / шоколадний, вельми / шановний, високо / авторитетний, три / кутний, договірно / правовий, екс / чемпіонський, суспільно / політичний, масово / політичний, професійно / кваліфікаційний, судово / експертний, сніжно / білий, північно / західний, вогне / небезпечний, вантажно / розвантажувальний, напів / шкіряний, довідково / інформаційний.
Шановні учні! Фото виконаних завдань прошу надсилати мені на електронну адресу pacerinanata@gmail.com Вайбер або Телеграм
№ 27
Дата: 14.04.2021р.
Тема: Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови
Хід уроку
1. Ознайомитися із теоретичним матеріалом
https://lektsii.org/6-23394.html
Додаткова інформація:
Дієслово - це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан і виражає це значення в граматичних категоріях виду, стану, способу, часу, особи (роду), числа.
Дієслово як частина мови має п'ять основних граматичних форм:
1. Інфінітив.
2. Власне дієслово (особово-родові форми).
3. Дієприкметник.
4. Дієприслівник.
5. Предикативні форми на -но (-єно), -то.
Інфінітив - це початкова форма дієслова, яка називає дію безвідносно до діючої особи, часу, способу та стану.
Формальною ознакою інфінітива є фіналь -ти (-ть), напр.: писати (писать), читати (читать), знати (знать). У системі ділового мовлення вживають, звичайно, неозначену форму дієслова із формантом -ти (паралельна форма на -ть поширена в розмовному та художньому стилях).
Маючи дієслівну лексичну семантику, інфінітив функціонує у позиціях двох протиставлених одна одній частин мови - іменника та дієслова.
Особливість вживання інфінітива у ролі присудка односкладного чи двоскладного речення полягає в аналітичності: інфінітив виконує роль лексичної частини дієслівного складеного присудка, а допоміжні слова (фазисні, модальні дієслова; модальні прикметники, прислівники) вказують на фази перебігу дій або їх перебування в станах, можливість чи неможливість, доцільність чи недоцільність їхнього здійснення, напр.: Економіка починає працювати стабільно; Працівники готові докласти максимум зусиль для покращення діяльності банку; Треба ліквідувати безробіття.
Часто в ролі головного члена речення інфінітив виступає самостійно або в складі стійкого словосполучення, виражаючи модальне значення повинності, напр.: Провести конференцію 5 травня; Ввести в дію з часу прийняття.
Форму інфінітива доконаного виду використовують в ухвальній частині ряду документів, зокрема протоколу, наказу, розпорядження тощо, для вираження наказовості, напр.: затвердити на посаді; взяти інформацію до відома: допустити до участі в конкурсі; позбавити пільг; встановити доплату в розмірі...; вважати увалу зборів трудового колективу недійсною; запропонувати ректорові кандидатуру ... для ...; вважати таким, що обраний за конкурсом.
Іменну функцію інфінітив реалізує, виконуючи роль означення, додатка, підмета чи присудка двоскладного речення, напр.: Самоповага, впевненість у собі, здатність повірити в свої сили пов 'язані з бажанням досягти мети; Вміння працювати в команді є однією з вимог до банківського працівника; Звітність дає змогу оцінити результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності; У конкурентів завжди є чому повчитися; Головне завдання - всією діяльністю заслужити та виправдати довіру клієнтів.
2. Власне дієслова - це дієвідмінювані, або особово-часові та осо-бово-способові, форми, які є основними і типовими формами дієслова і найповніше подають його граматичні ознаки.
2. Переглянути презентацію "Завдання і відповіді для самоперевірки". Виконати завдання.
https://super.urok-ua.com/zavdannya-i-vidpovidi-dlya-samoperevirki-z-temi-diyeslovo-povniy-kurs-dlya-uchniv-7-11-klasiv/#
Шановні учні! Фото виконаних завдань прошу надсилати мені на електронну адресу pacerinanata@gmail.com, Вайбер або Телеграм
№ 28
Дата: 21.04.2021р.
Тема: Тренувальні вправи
Хід уроку
Виконати тестове завдання
1. Стилістично НЕДОРЕЧНО вжито виділене дієслово в реченні:
а. Замовлення ПРИЙШЛО випадково на інше відділення.
б. Двоє учасників змагань НЕ ПРИЙШЛИ на тренування.
в. Ідея діджиталізації ПРИЙШЛА до нас із західних країн.
г. Ось і ПРИЙШОВ час задуматися про подальше навчання.
д. Сьогодні до нас ПРИЙШЛИ представники різних субкультур.
2. Редагування потребує речення
а. Хірург Тетяна Івасюк написала заяву на відпустку.
б. Лаборантка Ірина Олійник ознайомилася з посадовою інструкцією.
в. Мер міста звітував про виконану роботу.
г. Дуже цікавою була доповідь професора.
3. Редагування потребує словосполучення
а. запросити Олену Іванівну
б. захоплюватися Андрієм Васильовичем
в. допомогти Дмитру Максимовичу
г. Дозволити Михайлові Карповичу
4. Усі словосполучення в рядку належать до присвійних прикметників, ОКРІМ
а. казкова шабля, батьківська хата, мамина сукня
б. Андрійків щоденник, Раїсин пенал, зміїне жало
в. Тарасова криниця, доччин записник, командирів мундир
г. Чернишева земля, Андріїв автомобіль, горобине пір"я
5. Редагування потребує словосполучення
а. Шевченкові поеми
б. франківські сонети
в. Тичинине слово
г. Василя Симоненкові поезії
6. Розмовний відтінок мають дієслівні форми
а. пишемо, виводимо
б. біжиш, читаєш
в. ідемо, балакаємо
г. мріємо, досягаємо
7. Правильно побудоване слово (словосполучення)
а. глядачевий зал
б. конюшинище
в. цибулинне насіння
г. скверова доріжка
8. Виділене дієслово минулого часу вжито в значенні майбутнього в реченні
а. Сонце ПЕКЛО так, що й уночі степ пашів
б. Не скаже зелен явір, що СТАЛОСЬ на долині
в. Митцю не треба нагород, його судьба НАГОРОДИЛА
г. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш, і ПРОПАА воля!
9. Дієслово теперішнього часу вжито в значенні майбутнього
а. Завтра проводитиму відкритий урок, тож сьогодні готуюся наполегливо.
б. Завтра настане так само, як і сьогодні, усе повторюється в нашому житті.
в. Завтра ми їдемо на конференцію, будемо ділитися педагогічним досвідом.
г. Завтра мій брат уперше складатиме іспит, я бажаю йому впевненості.
д. "Завтра ввечері буде дощ", - повідомляє гідромецентр України.
10. Наказовий спосіб дієслова вжито в значенні іншого способу в реченні
а. Червону руту не шукай вечорами
б. Ти не дивись, що буде там, чи забуття, чи зрада...
в. Спочатку налий молока, а потім додавай чорну каву.
г. Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий...
д. Хай мовчать Америки й Росії, коли з тобою я говорю.
11. Відтінок урочистості має дієслово наказового способу
а. несіть
б. пишіте
в. окропіть
г. ходімо
д. бувай
12. У діловому листуванні, що потребує точного означення, іменник - прізвище ставлять у
а. Р.в
б. Д.в
в. Кл. в
г. Н.в.
Шановні учні! Фото виконаних завдань прошу надсилати мені на електронну адресу pacerinanata@gmail.com, Вайбер або Телеграм
№ 29
Дата: 27.04.2021р.
Тема: Стилістичні можливості службових частин мови. Вигук, його роль в усному мовленні.
Хід уроку
1. Ознайомитися із теоретичним матеріалом про службові частини мови.
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони:
не називають предметів, ознак, дій, кількості і не мають, отже, лексичного значення;
не мають властивих повнозначним (самостійним) частинам мови морфологічних ознак;
не змінюють своєї форми;
не бувають членами речення.
До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка.
ЧАСТКА
ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
Морфологічні ознаки | Роль у мові | Синтаксична роль | |
Не має | Незмінне слово | Утворює окремі слова, граматичні форми; надає реченню або словам певного відтінку | Самостійно не виступає членом речення |
Форма умовного способу дієслова утворюється за допомогою частки би (б)! Наприклад: Написав би, намалював би (за якої умови).
ПРАВОПИС ЧАСТОК
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
Частки «би(б), же (ж), то, ось, он» пишуться окремо від інших слів (сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який). Разом вони пишуться в складі сполучниківта інших часток (авжеж, атож, аякже, таж, мовби, начебто). Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися разом і окремо (осьде (ось де) і онде (он де)).
Разом пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» (чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось).
Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, -небудь, бо-, -но, -то, -от, -таки» (де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но). Але! В сполученні «будь ласка», що пишеться окремо, «будь» не є часткою, а окремим словом.
Пишуться окремо, якщо між часткою й словом, якого вона стосується, стоїть інше слово (аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому).
Розрізнення часток та інших частин мови
Частки | Сполучники |
Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.). | Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення. |
Прислівники | |
Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі. | Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?). |
ПРИЙМЕННИК
Прийменник — незмінна службова частина мови, що, виражаючи залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні, вказує на:
об'єкт дії — повідомити (про що?) про концерт, подарунок (для кого?) для сестри; напрямок — поїздка (куди?) на курорт; місце — зустрітися (де?) біля клубу; причину — замовк (із якої причини?) від несподіванки;
мету — зібратися (для чого? ) на нараду тощо.
Прийменник членом речення не буває, але разом із самостійною частиною мови входить до складу члена речення.
Пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Прийменник виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника. Зазвичай прийменник стоїть перед іменником (у лісі, на дорозі, по хаті), хоча іноді він може стояти і після іменника: наперекір побажанням і бажанням наперекір.
ГРУПИ ПРИЙМЕННИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
Їх походження встановити не можливо: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між | Утворені: а) з кількох прийменників: з-під, з-над, понад, поперед; б) з інших частин мови: – з іменників (коло, край); – з прислівників (навколо, близько, кругом). |
Зверніть увагу! Потрібно розрізняти похідні прийменники та форми повнозначних слів (з прийменниками та без), від яких вони походять. Орієнтуватися потрібно на значення:
Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка.
Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.
Групи прийменників за будовою
Прості | Складні | Складені |
Непохідні, з однією кореневою основою: між, зі, наді | Утворені з двох чи більше непохідних прийменників: поміж, з-посеред, із-за | Утворені з повнозначних слів і прийменників: під час, під кінець, незважаючи на, з огляду, поряд з |
СПОЛУЧНИК
Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення:
Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан (Л. Костенко).
Сполучник не буває членом речення.
Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
Сурядні – поєднують:а) рівноправні, незалежні частини складно го речення; б) однорідні члени речення. | Підрядні – поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному. |
Н а п р и к л а д: і, а, проте, однак, або, чи | Н а п р и к л а д: як, бо, щоб, для того щоб |
Види сурядних сполучників
№ | Вид | Приклади |
1. | Єднальні | і, й, та (в значенні і), також, теж, ні…ні, ані…ані, та ще й, а навіть: Все повторялось: і краса, й потвор ність (Л.Костенко). |
2. | Протиставні | а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але), а втім, хоч…зате, як…так, не тільки…а й: Не час минає, а минаєм ми (Л.Костенко). |
3. | Розділові | або, чи, то, або…або, чи...чи, то...то, не то...не то, хоч…хоч: Або пан або пропав (Нар. мудрість). |
Види підрядних сполучників
№ | Вид | Приклади |
1. | З’ясувальні | що, як, ніби: І кождий з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко).. |
2. | Обставинні: | |
а) | часу | Ледве, щойно, тільки, як, доки; як тільки, після того як, відтоді як: Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, я швидко вікно відчиняю (Із дитячої пісні). |
б) | причини | бо, оскільки; тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що: І слави людської зовсім ми не бажали, бо не герої ми і не богатирі (І. Франко). |
в) | мети | щоб, щоби, аби; для того щоб: Щоб багато жити, треба працю любити (Нар. прислів’я). |
г) | умови | якби, аби, як, якщо, коли; коли б, як тільки: Якби вивчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко). |
ґ) | способу дії | як: Як постелиш, так і виспишся (Нар. прислів’я). |
д) | допустові | хоч, хай; незважаючи на те що, дарма що: Хочсорочка одна, та біленька щодня (Нар. прислів’я). |
е) є) ж) | Порівняльні міри, ступеня наслідку | як, мов, наче, ніби, ніж, немов, неначе, мовби, мовби то, нібито, неначе, неначебто, немовбито: Комусь, як мара, йому, як зоря (Нар. прислів’я).аж; що аж, що й: Закипіло, заревло навкруги, аж річка охнула (Панас Мирний). так що: Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно очима шукатимеш (М. Трублаїні). |
Групи сполучників за будовою
Прості | Складні | Складені |
непохідні, їхнє походження визначити важко | утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) | утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо) |
й, і, а, ні, та, то, бо,що | зате, однак, або,якщо, якби, щоб, нібито, немовбито, неначебто, ніби | через те що, для того щоб, зтим щоб, незважаючи на те що, в міру того як, перед тим як, дарма що, так що |
ВИГУК
Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко).
Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).
Вигук не виступає членом речення, але на місці самостійної частини мови він набуває конкретного значення і виконує її синтаксичну роль:
Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє (Із дитячої пісні).
А він усе ой та ой. Голосне «ура» прокотилося над полем.
Групи вигуків за значенням
№ | Група | Що виражає | Приклади |
1. | Емоційні (почуттєві) | хвилювання, почуття (страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо) | ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура! Овва! Ой лишенько,! Горенько Моє! Боже мій милий! |
2. | Спонукальні (волевиявлення) | спонукання до дії, оклик, звертання | гей, агов, геть, марш, ціп-ціп, тю-тю-тю, на-на, алло |
3. | Звуконаслідувальні слова | голоси тварин, різні шуми, звуки природи | ку-ку, кукуріку, ха-ха, тьох-тьох, ш-ш-ш, дзень, бр-р-р, ко-ко-ко |
4. | Слова ввічливості | етикет (вітання, подя ка, прощання, проба чення, побажання) | добрий день, добридень, на до браніч, до побачення, прощай те, спасибі, дякую, щасливо, бу вайте здорові, дай Боже, Боже поможи, на здоров’я |
5. | Слова, утворені від інших частин мови | утворені від іменни ків у кличному відмін ку або називному від займенників, дієслів | Мамо! Леле! Слава! Мати рід на! 0 Боже! Господи милосерд ний! Рятуйте! Цур йому! Ли шенько! |
Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)
Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.
Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.
Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.
Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.
Розділові знаки при вигуках
При вигуках, як правило, ставиться кома або тире.
Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісня майової ночі (Олександр Олесь). Але! Не відокремлюються комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр Олесь). Не відокремлюються і вигуки о, ой, що стоять при звертанні: Ой дівчино, не журися.
Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр Олесь).
Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся Українка).
Якщо вигук стоїть у середині речення, то він виділяється комами або тире (при окличній інтонації): Порадь, ох, як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).
Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.
Зверніть увагу! Звуконаслідувальні слова в реченні зазвичай беруться у лапки: Те «хха» зупинило його серед хати (М.Коцюбинський).
№ 30
Дата: 11.05.2021р.
Тема: Тренувальні вправи (стилістичні можливості дієслова та службових частин мови)
Хід уроку
1. Виконати тестові завдання
Тести з теми «Дієслово»
1. Дієсловами є всі слова рядка
А форсувати, замовлений, збалансували
Б заощадивши, капітально, виплатити
В зараховано, домовлені, депозитний
Г перерахунок, капіталізувати, зберіг
Д відмовлятимуся, внесок, заблоковано
2. З’ясуйте, скільки дієслів у наведеному фрагменті поезії.
Звучи! Хай серце відпочине,
Спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов’їна, —
Своїх слів крилатих не втрачай!
Де б не був — додому серце лине,
Де б не жив — все українець ти…
А 4
Б 5
В 7
Г 9
Д 13
3. З’ясуйте, скільки дієслів у наведеному реченні.
Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у
травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання.
А 3
В 4
В 5
Г 6
Д 7
4. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними
прикладами.
Форма дієслова Приклад
1 інфінітив А виготовляючи
2 особова форма Б виготовляють
3 дієприкметник В виготовляти
4 дієприслівник Г виготовлено
Д виготовлений
5. Інфінітив є в реченні
А Дивлюсь я на небо та й думку гадаю
Б Казати правду треба вчасно і невчасно.
В На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.
Г Небо червоніло й жовтіло, ніби облите золотом, облите жаром.
Д Я візьму тебе на крила з цього озера тісного, що деревами закрито і
закуто в береги.
6. Усі дієслова доконаного виду в рядку
А підмінити, писати, розкидати
Б сказати, скласти, проймати
В передати, говорити, скоротити
Г попереджати, спочити, випекти
Д вивчити, зібрати, вдуматися
7. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово.
Мистецтво слухати дано не кожному.
А підмет
В додаток
Г означення
Б присудок
Д обставина
8. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи одними дієслова
А побороти — поборю
Б сидіти — сижу
В дати — дам
Г мити — мию
Д малювати — малюю
9. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи однини дієслова
А вити — в’єш
Б писати — пишеш
В хотіти — хочеш
Г їздити — їздеш
Д лити — ллєш
10. НЕПРАВИЛЬНО утворено фірму З особи однини дієслова
А проголосувати — проголосує
Б запитати — запитає
В обговорити — обговоре
Г перемогти — переможе
Д аргументувати — аргументує
11. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова
А писати — пишемо
Б бігти — біжимо
В малювати — малюємо
Д бачити — бачимо
Г визначати — визначаємо
12. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова
А дати — даєте
Б їсти — їсте
В відповісти — відповісте
Г розповісти — розповісте
Д бути — є
Тести з теми «Службові частини мови»
1. Усі прийменники написано правильно в рядку
А з метою, з-над, наприкінці, з-перед
Б у продовж, поперед, упоперек, з-під
В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас
Г по-під, за винятком, із-за, поруч
Д позаду, на перекір, гот, навколо
2. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.
3. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Без країни не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші не зможеш купити.
4. Прийменник виділено в реченні
А Лунає неподалік пісня сили, краси.
Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.
В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.
Г Козаки навколо фортеці копали шанці.
Д Десь поблизу виводив свою пісню соловей.
5. Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка
А відпочити після обіду (по обіді)
Б організувати з ініціативи (по ініціативі)
В надіслати на вимогу (по вимозі)
Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)
Д за романом Олеся Гончара (по роману)
6. Помилково вжито прийменник у варіанті
А заходьмо по двоє
Б наказ по коледжу
В розпис по дереву
Г сходіть по молоко
Д надішли по адресі
7. Помилково вжито прийменник у варіанті
А на думку науковців
Б виступити на захист
В спілкуватися на суржику
Г надіслати на адресу
Д відгукнутися на запит
8. Граматично правильно побудовано словосполучення
А змагання по настільному тенісу
Б при сприянні міністерства
В звернутися по допомогу
Г пропустити із-за хвороби
Д розмовляє на англійській мові
9. Частки НЕМАЄ в реченні
А Не вмирає душа наша.
В Зосталася тільки надія одна.
В Ліси наче світилися наскрізь.
Г Скромність — це любов до людей.
Д Живемо ми на одній Землі!
10. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/як, отак/то, бозна/скільки
Б все/ж/таки, такий/от, казна/що
В невже/таки, тільки/що, годі/бо
Г ані/хто, як/небудь, казна/чому
Д скажи/по, що/року, будь/чому
11. Правила правопису частки порушено в реченні
А Шастя не шукають, а таки здобувають.
Б І все-таки нелегко буть собою!
В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!
Г О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.
Д Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.
12. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Треба дзвінкий голос мати, що/б гарноспівати.
Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.
В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.
Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.
Д Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.
Шановні учні! Фото виконаних завдань прошу надсилати мені на електронну адресу pacerinanata@gmail.com, Вайбер або Телеграм
Немає коментарів:
Дописати коментар